Народився 25 січня 1956 року в м. Харкові.
У 1973 році закінчив середню школу з золотою медаллю й у цьому ж році поступив у Харківський державний університет на геолого-географічний факультет, на геологічне відділення. У 1978 році закінчив ХДУ з відзнакою за фахом “Геологія і розвідка родовищ корисних копалин”. Одержав військову спеціальність “Командир мотострілкового взводу”. У цьому ж році був розподілений на роботу в Ангарську геологорозвідувальну експедицію ВГО “Красноярськгеологія” (сел. Мотигіно Красноярського краю).
У 1978 – 1991 р. працював інженером-геологом Ангарської ГРЕ. Район робіт – Єнісейський кряж (між Єнісеєм, Ангарою і Підкаменною Тунгускою). Проводив геологічну зйомку і пошуки руд ртуті, свинцю, цинку, сурми, вольфраму, золота, олова, заліза, міді, вугілля й ін. корисних копалин. За час роботи на Єнісейському кряжі закартовані і захищені звітами 27 аркушів (трапецій міжнародної розграфки) масштабу 1:50000. Виявлено нові рудопрояви золота, поліметалів, олова, заліза, на яких проведені пошукові роботи. Досліджені площі різної геологічної складності – горизонтально-шаруваті чохли, палеовулканічні споруди, перехресно-складчасті метаморфічні регіони з багатофазним і строкатим магматизмом.
Була вироблена нова авторська методика картування метаморфічних комплексів. За її допомогою вдалося виявити структуру перехресного (байкальського і герцинського) меланжування “німих” метаморфічних товщ Єнісейського кряжу, до того невідому. Це дозволило встановити структурні закономірності локалізації зруденіння відомого унікального золото-сурм’яно-вольфрамового Олімпіадінського родовища (закономірності розміщення рудних тіл, їх форм і орієнтації) і збільшити його запаси, а також відкрити новий золоторудний вузол (Тітімухтінський). Прогнози пізніше підтвердились пошуковими роботами.
Були виявлені і нанесені на карти нові для району Середнього Приангар’я палеовулкани, що контролюють розміщення залізорудних полів.
У 1983 р. проходив підвищення кваліфікації з геохімічних методів пошуків родовищ в Інституті мінералогії і геохімії рідких елементів (ІМГРЕ, м. Москва). З 1984 року учився в заочній аспірантурі при Об’єднаному інституті геології, геофізики і мінералогії (ОІГГІМ Сибірського відділення АН СРСР, м. Новосибірськ). У 1988 р. проходив підвищення кваліфікації по геологічній зйомці і металогенічному аналізу у Всесоюзному геологічному інституті (ВСЕГЕІ, м. Ленінград).
З 1984 по 1986 р. проходив службу в армії в Забайкальському військовому окрузі на кордоні з Китаєм на посаді командира танкового взводу.
У 1991 р. закінчив навчання в заочній аспірантурі й у цьому ж році з родиною переїхав у м. Харків. З листопада 1991 р. – викладач кафедри геології геолого-географічного факультету Харківського державного (пізніше – національного) університету. З 1995 р. – доцент кафедри геології.
У 1992 р. захистив у Новосибірську (ОІГГІМ Сибірського відділення АН СРСР) кандидатську дисертацію по темі “Структурні закономірності розміщення золотого-сульфідного зруденіння Верхньо-Єнашимінського рудного вузла (Єнісейський кряж)”. У цьому ж році отримав учений ступінь кандидата геолого-мінералогічних наук за фахом 04.00.04 (“Геотектоніка”).
Одночасно з проведенням навчального процесу в 1992 – 1994 р. працював у науково-дослідному секторі університету, брав участь у розробці геохімічних методів пошуків золота та вуглеводневої сировини.
У 1993 р. при кафедрі геології заснував студентський науково-дослідний загін для вивчення структури різних регіонів України з метою пошуків золота й інших корисних копалин. У складі загону при повній відсутності фінансування з будь-якого боку протягом 1994 – 2006 рр. проведені 11 польових експедицій на Український кристалічний щит, у Донбас, Приазов’я, Закарпаття. За результатами робіт складено 10 виробничих звітів.
У ході робіт показана застосовність методик, вироблених на Єнісейському кряжі, до будь-яких складчастих регіонів. Виявлено структури багаторазового перехресного меланжування докембрійських утворень Українського щита, що дотепер не виявлялися. Розроблено нову авторську легенду метаморфічних утворень. По результатах вивчення Українського щиту та Приазов’я протягом 2003 – 2009 рр. видано три колективні монографії, співавторами яких були студенти. Згодом ці монографії були перевидані у Європі та переведені на шість європейських мов.
Для вивчення деталей будови і розвитку внутрішньої структури гнейсових діапірів у 1997 – 2006 рр. було проведене вивчення аналогічної структури Солотвинського соляного діапіру в Закарпатті. Результати робіт дозволили дати прогнози на розміщення покладів високоякісної солі. Це дозволило вчасно скорегувати схему відпрацьовування родовища і подовжити термін служби діючої шахти №8 Солотвинського солерудника. По результатах робіт у 2014 р. була видана монографія.
З 1997 р. почав працювати за сумісництвом в УкрНДІГазі, філії НАК Нафтогаз України, на посаді старшого наукового співробітника. У 2000 р. проходив стажування в Міжвідомчому центрі електронної картографії МНС України (м. Харків).
З 2001 р. переведений на постійну роботу в УкрНДІГаз на посаду старшого наукового співробітника, продовжуючи працювати за сумісництвом у Харківському національному університеті на кафедрі геології на посаді доцента.
За часів роботи у газовій галузі виявлені перехресно-насувні (альпійські і герцинські) структури Північного Донбасу, що дозволило прогнозувати новий для даного регіону тип пасток вуглеводнів. Авторські методики також дозволили виявити велику меланжеву зону в Південному Донбасі, що потенційно може бути новим поверхом нафтогазоносності цього регіону. Розроблена авторська методика газогеологічного районування (басейнового аналізу) для оцінки потенційної газоносності будь-якого регіону. Методика застосовувалась для аналізу газоносності Східної України протягом 2007 – 2018 рр. Для застосування методики складені бази даних по 135 горизонтах пісковиків палеозою на підставі даних по більш ніж 15 тис. свердловин. Це дозволило спрогнозувати і кількісно оцінити ресурси природного газу для 1520 потенційних покладів у пастках тих типів, які поки що не встановлюються геофізичними методами. Результати робіт захищені науковими звітами і публікаціями.
Починаючи з 1985 р. на підставі проведених прикладних досліджень розробляв загальнотеоретичні питання закономірностей композиції геологічних тіл, їх складу, структури і форми. За підсумками цих робіт у 1994 р. були відкриті нові закони ієрархічного устрою природних об’єктів. Ці закони складають новий і особливий клас законів природознавства – ієрархічних. За результатами робіт у 2001 р. була видана монографія. За відкриття цих законів від Міжнародної асоціації авторів наукових відкриттів отримав Свідоцтво про нову наукову ідею (№14-I від 2006 р.), Диплом на наукове відкриття (№36-S від 2008 р.) та срібну медаль “Автору наукового відкриття” ім. П.Л. Капіци. Ці загальнонаукові результати є теоретичною базою всіх авторських прикладних розробок усіх наступних років.
По результатах відкриття законів природи у 2004 р. підготував і подав на захист докторську дисертацію “Ієрархія різкісних геологічних тіл”. Впродовж наступних 12 років ця дисертація 7 разів не приймалась до захисту (відхилялась) спеціалізованими вченими радами України, і 6 разів – вченими радами Росії. Процедура захисту жодного разу не відбувалась.
З 2019 р. звільнений з УкрНДІГазу і працюю доцентом кафедри геології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна на постійній основі. У 2021 – 2022 рр. тимчасово виконував обов’язки завідуючого кафедрою.
За часів роботи в університеті впродовж 1991 – 2022 рр. готувались та читались курси лекцій: “Загальна геологія”, “Польова геологія”, “Методика геологозйомочних робіт”, “Економіка та організація геологорозвідувальних робіт”, “Складання проектів і кошторисів”, “Економіка мінеральної сировини”, “Комп’ютерна графіка”, “Структури рудних полів і родовищ”, “Основи металогенії”, “Історія і методологія геологічних наук”, “Геологічні формації”, “Пошуки і розвідка родовищ корисних копалин”, “Тектоніка та регіональна геологія”.
З 2010 р. паралельно з основною роботою проводжу наукові дослідження з теоретичної, регіональної геології, геотектоніки та прикладної металогенії. Розроблено теорію закриття окраїнних морів з утворенням орогенів новогвінейського типу; теорію тривимірних форм мантійних потоків; теорію кінематики граничних взаємодій літосферних плит. Встановлені сумісні закономірності кайнозойських тектонічних рухів Східної Європи та Близького Сходу. Спрогнозоване нове рідкіснометальне пасмо у Новій Зеландії, Меланезії та Новій Гвінеї. Всі отримані наукові результати опубліковані у відкритому друці.
Є членом Міжвідомчого тектонічного комітету Національної академії наук України. З 2018 р. працюю над підручником “Загальна геологія” для першокурсників.
Викладає навчальні курси:
Пошуки та розвідка рідких та коштовних металів
Геологічні формації
Методи геологічної зйомки
Структурна геологія та геокартування
Геотектоніка
E-mail: